- знуджений
- —————————————————————————————зну́дженийдієприкметникрозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
знуджений — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до знудити 1). 2) у знач. прикм. Який знудився. Знуджене серце. || Який виражає нудьгу … Український тлумачний словник
знудженість — ності, ж. Стан за знач. знуджений … Український тлумачний словник
знуджено — Присл. до знуджений … Український тлумачний словник